Сообщество юристов

Сообщество юристов

Сборник статей

Гпк ст 35 39

Оглавление:

Гпк ст 35 39

перевіривши касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Індустріальні дистрибуційні системи»

Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р.

Приватного акціонерного товариства «Індустріальні дистрибуційні системи»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватрейд-Б»

стягнення 1 268 130,14 грн.

Касаційна скарга позивача від 18.08.2010р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. у справі № 35/39 відповідає вимогам ст. 111 ГПК України.

Керуючись статтями 86, 108, 111 4 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Прийняти касаційну скаргу позивача на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. у справі № 35/39 до касаційного провадження.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Вищого господарського суду України на 25 жовтня 2010 року на 11 год. 10 хв.

3. Розгляд касаційної скарги відбудеться у приміщенні Вищого господарського суду України за адресою: м. Київ, вул. Копиленка, 6 кім. 330.

4. Довести до відома учасників судового процесу, що нез’явлення у судове засідання касаційної інстанції не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Статья 35 ГПК РФ. Права и обязанности лиц, участвующих в деле

Новая редакция Ст. 35 ГПК РФ

1. Лица, участвующие в деле, имеют право знакомиться с материалами дела, делать выписки из них, снимать копии, заявлять отводы, представлять доказательства и участвовать в их исследовании, задавать вопросы другим лицам, участвующим в деле, свидетелям, экспертам и специалистам; заявлять ходатайства, в том числе об истребовании доказательств; давать объяснения суду в устной и письменной форме; приводить свои доводы по всем возникающим в ходе судебного разбирательства вопросам, возражать относительно ходатайств и доводов других лиц, участвующих в деле; получать копии судебных постановлений, в том числе получать с использованием информационно-телекоммуникационной сети «Интернет» копии судебных постановлений, выполненных в форме электронных документов, а также извещения, вызовы и иные документы (их копии) в электронном виде; обжаловать судебные постановления и использовать предоставленные законодательством о гражданском судопроизводстве другие процессуальные права. Лица, участвующие в деле, должны добросовестно пользоваться всеми принадлежащими им процессуальными правами.

1.1. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд документы как на бумажном носителе, так и в электронном виде, в том числе в форме электронного документа, подписанного электронной подписью в порядке, установленном законодательством Российской Федерации, заполнять форму, размещенную на официальном сайте суда в информационно-телекоммуникационной сети «Интернет».

1.2. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд иные документы в электронном виде, в том числе в форме электронных документов, выполненных указанными лицами либо иными лицами, органами, организациями. Такие документы выполняются в форме, установленной для этих документов законодательством Российской Федерации, или в свободной форме, если законодательством Российской Федерации форма для таких документов не установлена.

2. Лица, участвующие в деле, несут процессуальные обязанности, установленные настоящим Кодексом, другими федеральными законами. При неисполнении процессуальных обязанностей наступают последствия, предусмотренные законодательством о гражданском судопроизводстве.

Комментарий к Статье 35 ГПК РФ

1. Лицам, участвующим в деле, принадлежит широкий круг процессуальных прав. Общие процессуальные права для всех участвующих в деле лиц закреплены в ст. 35 ГПК. Кроме общих процессуальных прав, лицам, участвующим в деле, принадлежат и другие процессуальные права, предусмотренные ГПК. Они составляют содержание тех или иных институтов гражданского процессуального права и реализуются в соответствующих стадиях судопроизводства. В числе таких процессуальных прав можно назвать, например, право истца изменить иск, отказаться от иска, право ответчика признать иск, право сторон заключить мировое соглашение (см. комментарии к ст. 39, 173). Истцу принадлежит право выбора суда при альтернативной подсудности (см. комментарий к ст. 29), сторонам — право на изменение территориальной подсудности (см. комментарий к ст. 32).

Реализация участвующими в деле лицами предоставленных им законном процессуальных прав является конкретизацией действия тех или иных основных принципов гражданского процессуального права. Например, совершение волеизъявлений конкретизирует действие принципа диспозитивности. Реализация права представлять доказательства и участвовать в их исследовании, заявлять суду ходатайства об истребовании доказательств конкретизирует принципы состязательности и равноправия. Реализация права знакомиться с материалами дела, делать выписки из них, снимать копии, приводить доводы по всем возникающим в ходе судебного разбирательства вопросам конкретизирует действие принципа гласности судебного разбирательства, поскольку гласность проявляется не только как публичность, но и как открытость судебного разбирательства для участвующих в деле лиц (см. комментарий к ст. 10).

2. Часть 2 ст. 35 ГПК РФ предусматривает, что лица, участвующие в деле, несут процессуальные обязанности, установленные ГПК. Однако следует заметить, что конкретные обязанности в этой норме не названы, поскольку они имеют как бы «индивидуальный» характер. Законодатель лишь обращает внимание на общую обязанность лиц, участвующих в деле, добросовестно пользоваться всеми принадлежащими им процессуальными правами.

Что касается конкретных процессуальных обязанностей, то они зависят от того, кто является их носителем (субъектом обязанности), в какой стадии судопроизводства следует выполнять ту или иную обязанность (см. комментарии к ст. 118, 167, 249).

Недопустимо использование прав в целях затягивания процесса либо введение суда в заблуждение. На сторону, недобросовестно заявившую неосновательный иск или спор относительно иска либо систематически противодействовавшую правильному и своевременному рассмотрению и разрешению дела, суд может возложить уплату в пользу другой стороны компенсации за фактическую потерю времени (ст. 99 ГПК РФ).

Другой комментарий к Ст. 35 Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации

1. Комментируемая статья определяет общие для всех лиц, участвующих в деле, права. В ней закреплены следующие права лиц, участвующих в деле:

— знакомиться с материалами дела;

— делать выписки из них;

— представлять доказательства и участвовать в их исследовании;

— задавать вопросы другим лицам, участвующим в деле, а также свидетелям, экспертам и специалистам;

— заявлять ходатайства, в том числе об истребовании доказательств;

— давать объяснения суду в устной и письменной формах;

— представлять суду свои доводы и мнения по всем возникающим в ходе судебного разбирательства вопросам;

— возражать относительно ходатайств и доводов других лиц, участвующих в деле;

— обжаловать судебные постановления (решения и определения).

Перечень процессуальных прав не имеет исчерпывающего характера: в зависимости от стадии судопроизводства, а также специфики соответствующего процессуального института лица, участвующие в деле, наделяются процессуальным законодательством дополнительными правами.

Поскольку лица, участвующие в деле, пользуются правами и несут обязанности не только при рассмотрении дела, но и при подготовке к судебному разбирательству, судье в целях обеспечения наиболее полного, всестороннего и объективного исследования дела следует разъяснять всем лицам, участвующим в деле, их права и обязанности, предусмотренные комментируемой статьей, а сторонам, кроме того, — права, предусмотренные ст. ст. 39, 40, 41 ГПК (см. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 24 июня 2008 г. N 11 «О подготовке гражданских дел к судебному разбирательству» ).
———————————
БВС РФ. 2008. N 9.

2. Часть вторая комментируемой статьи содержит общую норму о процессуальных обязанностях лиц, участвующих в деле. Без своевременного и надлежащего исполнения процессуальных обязанностей участниками процесса невозможно эффективное разрешение гражданских дел.

За нарушение права на судопроизводство в разумный срок или права на исполнение судебного акта в разумный срок действующее законодательство предусматривает право на компенсацию за нарушение права на судопроизводство в разумный срок или права на исполнение судебного акта в разумный срок сторон или заявляющих самостоятельные требования относительно предмета спора третьих лиц, взыскателей, должников (подробнее об этом см. Федеральный закон от 30 апреля 2010 г. N 68-ФЗ «О компенсации за нарушение права на судопроизводство в разумный срок или права на исполнение судебного акта в разумный срок»).

Процессуальные обязанности могут иметь самый различный характер. Например, ч. 1 ст. 56 ГПК устанавливает для стороны обязанность (или бремя) доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основания своих требований и возражений; лицо, представляющее аудио- и (или) видеозаписи на электронном или ином носителе либо ходатайствующее об их истребовании, обязано указать, когда, кем и в каких условиях осуществлялись записи (ст. 77 ГПК).

Невыполнение процессуальных обязанностей влечет негативные последствия. Гражданские процессуальные последствия — это меры государственного воздействия, закрепленные в соответствующих нормах и применяемые судом к субъектам гражданских процессуальных отношений.

Сами последствия, или санкции, закрепленные в законе, имеют различное содержание, но сущность их одна — обеспечение эффективного судебного разбирательства, правильного и своевременного разрешения гражданских дел.

Гражданскому процессу известны: штрафные меры воздействия, компенсационное взыскание и др. Суд, применяя штрафы (см. гл. 8 ГПК), возлагает на правонарушителя дополнительную обязанность в виде уплаты денежных средств в пользу государства или в пользу стороны. Уплата штрафа по общему правилу не освобождает правонарушителя от исполнения существующей обязанности.

Компенсационные меры могут применяться к стороне, недобросовестно заявившей неосновательный иск либо систематически противодействующей правильному и своевременному рассмотрению и разрешению дела.

К процессуальным санкциям можно отнести также предупреждение, удаление из зала судебного заседания, принудительный привод.

Стаття 35. Підстави для відводу (самовідводу) судді

Господарський процесуальний кодекс України (ГПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 15.12.2017

Ст. 35 Господарський процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 15 грудня 2017 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ I. Загальні положення

Глава 3. Склад суду. Відводи

Стаття 35. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статья 35. Права и обязанности лиц, участвующих в деле

СТ 35 ГПК РФ

1. Лица, участвующие в деле, имеют право знакомиться с материалами дела, делать выписки из них, снимать копии, заявлять отводы, представлять доказательства и участвовать в их исследовании, задавать вопросы другим лицам, участвующим в деле, свидетелям, экспертам и специалистам; заявлять ходатайства, в том числе об истребовании доказательств; давать объяснения суду в устной и письменной форме; приводить свои доводы по всем возникающим в ходе судебного разбирательства вопросам, возражать относительно ходатайств и доводов других лиц, участвующих в деле; получать копии судебных постановлений, в том числе получать с использованием информационно-телекоммуникационной сети «Интернет» копии судебных постановлений, выполненных в форме электронных документов, а также извещения, вызовы и иные документы (их копии) в электронном виде; обжаловать судебные постановления и использовать предоставленные законодательством о гражданском судопроизводстве другие процессуальные права. Лица, участвующие в деле, должны добросовестно пользоваться всеми принадлежащими им процессуальными правами.

1.1. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд документы как на бумажном носителе, так и в электронном виде, в том числе в форме электронного документа, подписанного электронной подписью в порядке, установленном законодательством Российской Федерации, заполнять форму, размещенную на официальном сайте суда в информационно-телекоммуникационной сети «Интернет».

1.2. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд иные документы в электронном виде, в том числе в форме электронных документов, выполненных указанными лицами либо иными лицами, органами, организациями. Такие документы выполняются в форме, установленной для этих документов законодательством Российской Федерации, или в свободной форме, если законодательством Российской Федерации форма для таких документов не установлена.

2. Лица, участвующие в деле, несут процессуальные обязанности, установленные настоящим Кодексом, другими федеральными законами. При неисполнении процессуальных обязанностей наступают последствия, предусмотренные законодательством о гражданском судопроизводстве.

Комментарий к Статье 35 Гражданского процессуального кодекса

Комментируемая статья устанавливает права и обязанности лиц, участвующих в деле.

Согласно ч. 1 комментируемой статьи к правам относятся:

— право знакомиться с материалами дела, делать выписки из них, снимать копии;

— право заявлять отводы;

— право представлять доказательства и участвовать в их исследовании;

— право задавать вопросы другим лицам, участвующим в деле, свидетелям, экспертам и специалистам;

— право заявлять ходатайства, в том числе об истребовании доказательств;

— право давать объяснения суду в устной и письменной форме; приводить свои доводы по всем возникающим в ходе судебного разбирательства вопросам;

— право возражать относительно ходатайств и доводов других лиц, участвующих в деле;

— право обжаловать судебные постановления и использовать предоставленные законодательством о гражданском судопроизводстве другие процессуальные права.

Часть 2 комментируемой статьи 35 ГПК РФ устанавливает, что, помимо прав, у лиц, участвующих в деле, существуют и процессуальные обязанности, установленные ГПК РФ и другими федеральными законами, в частности обязанность добросовестно пользоваться всеми принадлежащими им процессуальными правами.

С 1 января 2017 г. на основании Федерального закона от 23 июня 2016 г. N 220-ФЗ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации в части применения электронных документов в деятельности органов судебной власти» в комментируемую статью вносятся следующие изменения:

а) часть первую после слов «относительно ходатайств и доводов других лиц, участвующих в деле» дополнить словами «получать копии судебных постановлений, в том числе получать с использованием информационно-телекоммуникационной сети Интернет копии судебных постановлений, выполненных в форме электронных документов, а также извещения, вызовы и иные документы (их копии) в электронном виде»;

б) дополнить статью частью 1.1 следующего содержания:

«1.1. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд документы как на бумажном носителе, так и в электронном виде, в том числе в форме электронного документа, подписанного электронной подписью в порядке, установленном законодательством Российской Федерации, заполнять форму, размещенную на официальном сайте суда в информационно-телекоммуникационной сети Интернет»;

в) дополнить статью частью 1.2 следующего содержания:

«1.2. Лица, участвующие в деле, вправе представлять в суд иные документы в электронном виде, в том числе в форме электронных документов, выполненных указанными лицами либо иными лицами, органами, организациями. Такие документы выполняются в форме, установленной для этих документов законодательством Российской Федерации, или в свободной форме, если законодательством Российской Федерации форма для таких документов не установлена» .
———————————
Собрание законодательства РФ. 2016. N 26 (ч. I). Ст. 3889.

Отказывая в принятии к рассмотрению жалобы гражданина К.А.П. на нарушение его конституционных прав ст. 35 Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации, Конституционный Суд РФ в Определении от 25 февраля 2016 г. N 368-О указал следующее: «Конституционный Суд Российской Федерации с учетом разъяснений, содержащихся в Обзоре законодательства и судебной практики Верховного Суда Российской Федерации за четвертый квартал 2006 года (утвержден Постановлением Президиума Верховного Суда Российской Федерации от 7 марта 2007 года), указывал, что лицу, находящемуся в исправительном учреждении и участвующему в гражданском деле, должно быть направлено письмо с разъяснением его прав, в том числе права на ведение дела через представителя, и обязанностей; ему должно быть заблаговременно обеспечено вручение копии искового заявления (если оно является ответчиком или третьим лицом) и других документов, включая копии судебных постановлений, предоставлено время, достаточное — с учетом его положения — для заключения соглашения с представителем, подготовки и направления в суд обоснования своей позиции по делу, представления доказательств в подтверждение своих требований или возражений, а также для реализации других процессуальных прав; при необходимости судья (суд) может в соответствии со статьей 62 ГПК Российской Федерации поручить суду по месту отбывания указанным лицом наказания опросить его по обстоятельствам дела, вручить документы или совершить иные процессуальные действия, необходимые для рассмотрения и разрешения дела (Определения от 21 февраля 2008 года N 94-О-О, от 20 ноября 2008 года N 822-О-О, от 29 сентября 2011 года N 1114-О-О и др.).

Оспариваемая К.А.П. статья 35 ГПК Российской Федерации, закрепляющая перечень прав, принадлежащих участвующим в деле лицам, направлена на реализацию конституционного права на судебную защиту (статья 46 Конституции Российской Федерации), а также на достижение задач гражданского судопроизводства по правильному и своевременному рассмотрению и разрешению гражданских дел (статья 2 ГПК Российской Федерации), а потому не может расцениваться как нарушающая конституционные права заявителя, указанные в жалобе» .
———————————
Определение Конституционного Суда РФ от 25 февраля 2016 г. N 368-О.

Ухвала суду № 76905242, 04.10.2018, Господарський суд Харківської області

1) КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ХАРКІВГОРЛІФТ»

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під’їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

04.10.2018 м. ХарківСправа № 922/2151/18

Господарський суд Харківської області у складі:

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіка-Ойл», м.Харків, до Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт», м.Харків, про визнання дійсними додаткових угод до договору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спіка-Ойл», м.Харків, 02.08.2018 звернулось до господарського суду з позовною заявою про визнання дійсними додаткових угод до Договору № 36 від 23.01.2017, а саме: додаткової угоди № 1 від 23.01.2017; додаткової угоди № 2 від 03.02.2017; додаткової угоди № 3 від 16.02.2017; додаткової угоди № 4 від 24.02.2017; додаткової угоди № 4 від 06.03.2017; додаткової угоди № 5 від 21.03.2017; додаткової угоди № 6 від 17.05.2017; додаткової угоди № 7 від 13.06.2017; додаткової угоди № 8 від 17.10.2017; додаткової угоди № 8 від 20.10.2017, що укладені між позивачем та Комунальним спеціалізованим підприємством «Харківгорліфт», м.Харків (відповідачем). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дійсність вищевказаних додаткових угод ставиться під сумнів досудовим розслідуванням за № 12017220000001451 від 13.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Харківської міської ради., скоєному у змові з керівниками підконтрольних комунальних підприємств.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/2151/18 за вищевказаним позовом було відкладено на 04.10.2018 об 11:30.

03.10.2018 суддя Кухар Н.М. у телефонній розмові з представником Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» Лавошник Оленою Михайлівною дізналася, що дана особа з 22.12.2017 перебуває у шлюбі з двоюрідним братом судді — Бідилом Ігорем Івановичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно ч.1 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 39 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача у справі № 922/2151/18 — Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» Лавошник Олена Михайлівна є родичкою судді Кухар Наталії Миколаївни, та у відповідача на даний час немає інших представників для участі в судовому засіданні з розгляду даної справи, суд вважає вказані обставини підставою для самовідводу судді у відповідності до приписів ст. 35 ГПК України.

На підставі викладеного, з метою попередження та запобігання виникненню ситуацій конфлікту інтересів в діяльності представника відповідача Лавошник О.М. та судді Кухар Н.М., керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд —

Заяву судді Кухар Н.М. про самовідвід у справі № 922/2151/18 задовольнити.

Ухвала суду № 77149557, 17.10.2018, Господарський суд Черкаської області

1) ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДАШУКІВСЬКІ БЕНТОНІТИ»

2) ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО » ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ »

3) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАШ-БЕНТ ІНВЕСТ»

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected]

17 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/731/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., без повідомлення учасників справи, в приміщенні суду в м. Черкаси розглянув заяву Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про відвід судді у справі за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про стягнення 6 346 072,92 грн.,

12.10.2018 року від відповідача — Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до господарського суду Черкаської області надійшла заява (вх. 30611/18) про відвід судді Спаських Н.М. з підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, що вказує на упередженість та необ’єктивність вирішення справи зазначеним суддею, а саме:

— заявник має сумніви у неупередженості та об’єктивності судді, бо суддею не було задоволено вмотивоване і обґрунтоване раніше подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до часу розгляду справи Господарським судом Донецької області про визнання недійсним договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 укладеного між сторонами.

— відповідача було позбавлено процесуальної можливості надати свої докази/контраргументи в підготовчому провадженні по даній справі, оскільки за наявності факту ненадання станом на минуле засідання 02.10.2018 відділенням № 1 ПАТ «Перший український міжнародний банк» вибірки руху коштів по рахунках відповідача (яка вимагалася судом), суд призначив розгляд справи по суті.

Ухвалою суду під головуванням судді Спаських Н.М. від 12.10.2018 року суд, дійшовши висновку про необґрунтованість заявленого відводу, матеріали заяви про відвід судді передав уповноваженій особі для вирішення питання про визначення складу суду для розгляду вказаної заяви у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 року заяву про відвід судді у справі №925/731/18 передано на розгляд судді Грачову В.М.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи в частині, що її стосуються, суд приходить до таких висновків.

За приписами ст. 38 ГПК України:

з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід (ч. 1.);

з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч. 2);

відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3); встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 — 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (ч. 4).

Відповідач подав заяву про відвід із пропуском цих строків, оскільки звернувся до суду лише 12.10.2018 (провадження у справі відкрито ухвалою від 11.07.2018) та не надав доказів дотримання дводенного строку після отримання інформації, що стала підставою для відводу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, на норми якої заявник посилається, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Ухвалою суду від 31.08.2018 (а.с. 240 том 1) відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання від цієї ж дати про зупинення провадження у даній справі до часу набрання законної сили судовим рішенням по справі № 905/1421/18 господарського суду Донецької області про визнання недійсним договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, яким обґрунтовано позовні вимоги у справі.

За змістом ст.35 ГПК України прийняття судом в межах своєї компетенції рішення з процесуальних питань не є підставою для відводу судді від розгляду справи, якщо сторона не згодна із таким рішенням.

Також, витребуваний судом за клопотанням відповідача доказ у вигляді банківської виписки руху коштів по рахунках ПАТ «Дашуківські бентоніти» надійшов і приєднаний до справи 05.10.2018 до відкриття засідання по розгляду справи по суті, яке призначено на 12.10.2018.

Закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду проведено судом в засіданні 02.10.2018 за участі представника відповідача, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 ГПК України, якою визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження — не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Статтею 39 ГПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Нормами частин 1-3 цієї статті ГПК встановлено, що:

питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1);

питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2);

якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3).

Згідно з частинами 7, 8 цієї статті ГПК, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду — не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до п. 1.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства заява відповідача про відвід судді з зазначених в ній підстав є необґрунтованою, у її задоволенні суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (вх. 30611/18 від 12.10.2018) про відвід судді Спаських Н.М. у справі №925/731/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Похожие статьи:

  • Земельный участок в ивантеевка Земельные участки в Ивантеевке Всего 26 объявлений Всего 26 объявлений Продам земельный участок, 6 соток, 15 км за МКАД. 24 октября 529 Риелтор Пожаловаться Заметка Малоэтажное строительство. Квартиры от 2 млн. руб. 7 км от МКАД в г. […]
  • Проблема развода реферат Главная > Реферат >Государство и право По оценке специалистов сейчас распадается каждый второй брак. Десять лет назад распадался каждый третий. Рост огромный - в полтора раза! Ведь это разбитые надежды на счастье, несчастные дети, страдающие безвинно. По […]
  • Гражданский кодекс гк рф часть 1 Гражданский кодекс гк рф часть 1 ____________________________________________________________________ Документ с изменениями, внесенными: Федеральным законом от 27 июля 2010 года N 194-ФЗ (Российская газета, N 168, 30.07.2010) (вступил в силу с 1 января 2011 […]
  • Приобретение права собственности на земельный участок зк рф § 5. Основания приобретения и прекращения права собственности на земельный участок Право частной собственности на земельный участок возникает по следующим основаниям: 1) из договоров и иных гражданско-правовых сделок (в частности, купли-продажи, мены, […]
  • Восстановить просроченные права Как поменять просроченные права — пошаговая инструкция Привет, друзья! В сегодняшней статье мы поговорим о том, как поменять просроченные права. Несмотря на относительно долгий срок действия этого документа, он все же не является постоянным. Поэтому стоит […]
  • Права гражданина имеющего полис омс Какие категории граждан имеют право на обязательное медицинское страхование согласно новому закону? Статьей 3 Федерального закона от 29 ноября 2010 г. № 326-ФЗ «Об обязательном медицинском страховании в Российской Федерации» установлено, что застрахованное […]
  • Федеральный закон 115 статья 13 пункт Федеральный закон «О противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма» от 07.08.2001 N 115-ФЗ ст 13 (ред. от 23.04.2018) Статья 13. Ответственность за нарушение настоящего Федерального закона Нарушение […]
  • Ст70 ук рф попадает под амнистию Амнистия ст 158.ч 2 ст 70 ,ст 74 ч.4 Здравствуйте! Скорее всего, ваш муж не попадет под амнистию, поскольку условное осуждение было отменено - т. е. окончательное наказание было назначено судом с учетом ч.2 ст.161 и ч.2 ст.158 УК РФ. Действие амнистии не […]